Моє портфоліо

     

   Мій педагогічний досвід роботи

Відділ освіти Жмеринської райдержадміністрації

Браїлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Використання Клірових відомостей при вивчені

соціального та національно-релігійного складу населення

на уроках історичного краєзнавства

 в загальноосвітніх навчальних закладах

 Жмеринського району

(на прикладі смт Браїлів)

Виконав

Вчитель історії

Смірнов Микола Анатолійович

  

Браїлів 2014 р.

План

Вступ

1. Клірові відомості, як історичне джерело

2. Визначення національно-релігійного і соціального складу населення при опрацюванні Клірових відомостей

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Могутнім і невичерпним джерелом духовності, моральності і культури сучасної людини є її любов до рідного краю, його безцінних багатств, глибока шана до віковічних традицій свого народу. Але мало любити свій край - його ще треба добре знати. Знання рідного краю не просто збагачує і звеличує людину, воно служить своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями прийдешніми. Пошана до традицій давньої культури та славного минулого творить основи теперішності, є запорукою майбутнього

Іншою причиною, що зумовлює актуальність і необхідність глибоких джерелознавчих досліджень у галузі історичного краєзнавства, є більший, вільніший, ніж раніше, доступ до традиційних та нових джерел інформації та фахова спроможність спеціалістів адекватно їх опрацювати та ввести в науковий обіг. З цього приводу академік П.Т. Тронько зауважував: «Для всебічного розвитку краєзнавства, глибокого вивчення сторінок історії рідного краю, написання його повноцінного і правдивого літопису тепер, як ніколи, створені сприятливі умови. Відкритий доступ до архівних документів, використання яких в умовах тоталітарного режиму було заборонене, дає можливість ученим і краєзнавцям по-новому, з залученням раніше невідомих документів і матеріалів, з позицій правди дослідити сторінки місцевої історії, усунути білі і чорні плями, суб’єктивні нашарування, що мали місце в багатьох працях вчених і краєзнавців. Нові обрії, що їх відкрила перед краєзнавцями незалежність, вимагають і нових підходів, нових форм і методів роботи»

Запропонована праця є результатом довготривалого вивчення та використання в історико-краєзнавчій діяльностей архівних матеріалів. Тому її метою є ознайомлення вчителів історії, керівників краєзнавчих гуртків та краєзнавців загалом з роботою із архівними матеріалами та Кліровими відомостями зокрема, при вивченні соціального та національно-релігійного складу населення в селах та містечках Жмеринського району в ХІХ – на початку ХХ ст.

1. Клірові відомості, як історичне джерело

При вивченні історичного краєзнавства в школі одним з найменш досліджуваних джерел залишаються архівні матеріали. Серед них ми і зустрічаємо Клірові відомості. Варто спочатку розглянути що вони собою являють Клірові відомості, в яких установах вони зберігаються та як зручно і швидко віднайти потрібну інформацію.

Клірові відомості – документ про службу осіб духовного звання. Віни складалися з трьох частин: до першої заносились свідчення про церкву, про майно та доходи, про школу; у другій частині нотувались послужні списки кліру. Вони містилит прізвище. ім’я, по-батькові, дату народження, записи про сімейний стан, належність до соціально версви, освіту, місце служби, посаду, нагороди, особисту власність, судові позови. Занотовувались тут усі члени родини. Третя частина містила статистичні відомості про парафію та мешканців іншої віри.

Найбільша і найповніша колекція Клірових відомостей за 1795-1918 рр., які стосуються історії сучасних населених пунктів Жмеринського району, знаходиться в Державному архіві Хмельницької області (Далі – ДАХмО). Спочатку вони перебували на зберіганні в архіві Кам’янця-Подільського – колишньому губернському центрі, а після пожежі 2003 р. всі справи були перенесені до обласного архіву в місто Хмельницький. Сьогодні Клірові відомості знаходяться у фонді 315 «Подільська духовна консисторія» (Додаток №1).       

Після приєднання Поділля до Російської імперії в 1793 р. відбувалось мосове переосвячення греко-католицьких церков та їх парафій в православ’я. В результаті цього до 1795 р. під юриздикцію православної церкви перейшли всі унійні храми регіону. Указом Катерини ІІ 12 квітня 1795 р. була створена Подільська православна єпархія. Після цього утворили Подільську духовну консисторію, яка  виконувала роль рулігійного судового органу та керувала всіма справами єпархії. В своїй діяльності консисторія підкорялась лише розпорядженням Священого Синоду та єпархіяльного архієрея. Духовну консисторію очолювало з 1795 р. - п’ять, а з 1869 р. – сім членів, яких призначав архієрей та затверджував Священий Синод. Кожен член консисторії  очолював окремий так званий «стіл». Крім цього до складу духовного консисторію входило два відділеня: Архівне і Реєстраційне. Клірові відомості, які нас цікавлять, збирались до 1869 у архівному відділені, а згодом - до 1918 р. перейшли у відомство 6-го Архівного столу. Тому при опрацюванні описів фонду Подільського духовного консисторію відразу потрібно звертатись до Архівного відділення та столу де містяться номери справ із Кліровими відомостями.

Описи фонду побудовані наступним чином: справи зібрані відповідно до столу від 1 до 7 і розташовані у хронологічному порядку по роках. Наприклад  Варто зазначити, що І опис 315 фонду розбитий на два томи, які охоплюють 1795-1869 рр., 1870-1920 рр. відповідно. В них номерація справ продовжується. У наступних ІІ і ІІІ описах номерація справ починається заново і хронологія дещо інша 1795-1917 рр., 1796-1857 рр. Це пов’язано з тим, що до ІІ і ІІІ описів ввійшли справи, які з яхось причин не потрапили до І опису. Варто зазначити, що Клірові відомості в двох останіх описах відсутні.

Короткі анотації занесені до спеціальної книги описів фонду і складаються із чітких структуризованих елементів. У першій колонці позначається номер справи, досить часто номер справи збігається із номером по-порядку (якщо такий присутній), далі йдуть безпосередньо анотація справи, хронологічні межі, кількість аркушів та відмітки (Додаток №2). В колонці відмітки проставлений штамп «ОЦ», що означає особливо цінний. Такий штам впливає на ціну при бажані дослідника зробити ксеро- або фотокопію документу. Слід брати до уваги також і кількість вказаних аркушів, адже за правилами користування фондами державних архівів України досліднику можуть видавати не більше десяти справ, або 1000 загальних аркушів. Винятки становлять лише справи які самі по собі містять більше 1000 аркушів.

Клірові відомості Вінницького повіту зберігається і в Державному архіві Вінницької області (Далі – ДАВіО). Зокрема дві справи за 1819 р. і 1835 р. знаходяться у фонді Вінницького духовного правління (Додаток 3). В даному архіві знаходяться також фонди Літинського, Могилів-Подільського і Ямпільського духовних правлінь до складу яких входили окремі населені пункти Жмеринського району (Додаток №4). Нажаль автор не переглядав фонди трьох останіх правлінь і тому про наявність в них Клірових відомостей може лише здогадуватись, хоч далеко не безпідставно.  

Для полегшеня роботи вчителям історії та краєзнавчим гурткам нами було попередньо вибрано номери справ Клірових відомостей ДАХмО та зібрано в окрему таблицю (Додаток №5). Дана зведена таблиця вміщує в собі лише ті повіти до яких у ХІХ – на початку ХХ ст. входили села Жмеринського району. Таким чином, тим хто захоче переглянути Клірові відомості можна буде не гортати сотні аркушів описів, а скориставшись даною таблицею та відразу зробити замовлення потрібної справи. Також для полегшення пошукової роботи додається таблиця, яка вміщує перелік населених пунктів району згідно з тогочасним адміністративно-територіальним поділом на повіти, а також вказуються їх тодішні і теперешні назви (Додаток №6)

2. Визначення національно-релігійного і соціального складу населення при опрацюванні Клірових відомостей

Використовуючи Клірові відомості досить зручно визначити національно-релігійний склад населення. Адже фактично до революції 1917 р. сто відсотків мешканців були людьми віруючими. При хрещені дитину записували в метричну книгу місцевої церкви і таким чином вона автоматично приписувалась до її парафії. На початковому етапі в Клірових відомостях вказувалось лише кількість парафіян приписаних до тієї чи іншої церкви. А уже з 1835 р. по Вінницькому повіті почали вказувати крім православних парафіян також і кількість римо-католиків, а з 1881 р. - євреїв та людей інших віросповідань, які проживали в кордонах населеного пункту (Додаток №7).

При закриті церкви приміщення храму та парафія приписувались до іншого храму. Так наприклад, у 1937 р. Козачівську Різдвобогородецьку церкву закрили, а її разом з парафією приписали до Браїлівської Свято-Троїцької. В зв’язку з цим у таблиці додатку 1 показано сумарну кількість прарафіян та католицького населення містечка Браїлів та села Козачівки. Де національно-релігійний кількісний склад населення показано саме в тому населеному пункті де розміщувався храм. Натомість після того, як у 1945 р. в приміщення Свято-Троїцької церкви перенесли Вінницький жіночий монастир, дві парафії (Браїлівську і Козачівську) приписали до Різдвобогородецької церкви села Козачівка. Відповідно у таблиці додатку №7 за 1850 р. вказано кількість парафіян двох населених пунктів уже в колонці, яка стосується Козачівки. У 1885 р. в Браїлові побудували Петропавлівську церкву і знову обидві парафії відвідували уже містечковий храм.

Поділ парафіян на стани, за матеріалами Браїлова, розпочався в 1841 р. Священики роболи записи про ті стани населення які були приписани до їх церков. Опрацьовані Клірові відомості Браїлова, Козачівки та Москалівки показали, що восновному ділили на сеян, міщан, дворян, однодвірців, військивих та духовенство (Додатки №8,9,10).

Священики Іванобогословської церкви села Москалівка не завжди робили записи до бланків Клірових відомостей щодо поділу парафіян за соціальним станом, як наприклад такий поділ не був здійснений у записах 1841 р., 1850 р., 1861 р. Щоправда в майбутньому, як видно з додатку 10, він здійснювався.

До 1916 р. не вказували кількість мешканців приписаних до церков із стану духовенства. Це можна пояснити тим, що священики записували лише парафіян, виокремлюючи себе і свою сім’ю із цього списку. Вони окремо подавали вичерпну інформацію із своє біографії та родичів. Записи у Клірових відомостях Вінницького повіту про духівництво, як окремий стан, вперше з’явилося в 1916 р. Така необхідність була зумовлена тим, що в той час при церкві був не лише священик а й диякон із своїми сім’ями. Також на утримані в священиків не рідко залишались вдови або діти покійних настоятелів храму.

  

Висновки

Таким чином, за допомогою Клірових відомостей ми можемо з легкістю встановити соціальний та національно-релігійний склад населення як окремого населеного пункту, так і регіону вцілому. Дослідження архівних матеріалів, зокрема даного типу, допоможе вчителям історії не тільки грунтовно готуватись до проведення уроків з історичного краєзнавства а й залучати безпосередньо учнів до науково-дослідної роботи. Використання такого виду краєзначих досліджень допоможе формувати в учнів навичків аналітичного та критичного мислення. Адже досліджуючи соціальні та національно-релігійноі зміни в складі населення можна ставити перед учнями питання пов’язані із  співставленням даних змін з геополітичними перетвореннями в регіоні та взагалі в Україні, вплив різноманітних реформ, релігійної, соціальної та національної політики уряду в різні історичні періоди.

 Список використаної літератури

1. Державний врхів Вінницької області: Путівник. – Вінниця, 2010.

2.Державний архів Хмельницької області: Путівник. – Київ, Хмельницький, 2007.

3. Тронько П.Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття: Досвід. Проблеми. Перспективи. ‑ К., 2000.

ДАХмО – Ф. 315. – Спр. 6781; 6844; 6910; 6954; 6997; 7054; 7206; 7535; 8072; 8577; 9316; 12295; 12490.

  

 ДОДАТКИ

   

 

  Додаток №4 . Список фондів Духовних правлінь

Державного архіву Вінницької області

 

Духовні  правління	№ фонду	№ опису	Кількість справ	Хронологічні межі
Вінницьке	506	І	214	1800-1860 рр.
Літинське	604	І	84	1796-1860 рр.
Могилів-Подільське	513	І	272	1795-1860 рр.
Ямпільськ	800	І	14	1800-1850

Додаток №5 . Зведена таблиця Клірових відомостей фонду №315 «Подільська духовна консисторія», опис І,

Державного архіву Хмельницької області

Повіт Рік	Вінницький		Літинський		Могилів-Подільський		Ямпільський
	№ справи	Кілікість аркушів	№ справи	Кілікість аркушів	№ справи	Кілікість аркушів	№ справи	Кілікість аркушів
1799	6744	189	6744	135	-	-	-	-
1800	-	-	-	-	-	-	6757	290
1801	6781	111	6783	287	-	-	6784	290
1802			6806	287			6803	247
1803	-	-	6820	280	-	-	-	-
1805	6844	246	-	-	-	-	-	-
1806	-	-	-	-	-	-	6850	28
1807	-	-	6866	101	-	-	6867	299
			6868	239
1808	-	-	6886	238	-	-	6888	274
1809	6910	128	6900	268	6901	110	-	-
1810	-	-	-	-	-	-	6924	106
1811	-	-	6931	136	6935	110	-	-
1812	6954	125	-	-	-	-	-	-
1813	6965	124	6964	137	6968	108	-	-
1814	-	-	6983	130	6982	110	-	-
1815	6997	126	6999	138	7001	137	-	-
1816	-	-	7007	50	-	-	-	-
			7012	137
1817	-	-	-	-	-	-	7033	172
1818	7010	156	-	-	-	-	-	-
1819	7054	156	7052	135	-	-	-	-
1820	7062	137	-	-	-	-	-	-
1821	7074	116	-	-	-	-	7075	279
1822	7093	129	7090	140	-	-	-	-
1824	7206	144	7207	140	-	-	7211	186

Повіт Рік	Вінницький		Літинський		Могилів-Подільський			Ямпільський
	№ справи	Кілікість аркушів	№ справи	Кілікість аркушів	№ справи	Кілікість аркушів		№ справи	Кілікість аркушів
1825	7244	124	-	-	7240	92		-	-
1826	-	-	-	-	-	-		7267	246
1827	-	-	-	-	-	-		7285	250
1828	-	-	-	-	7304	113		-	-
1830	-	-	7333	305	7337	439		7335	305
1833	-	-	-	-	7389	521		-	-
1836	7413	388	7414	509	-	-		-	-
1837	-	-	-	-	-	-		7423	324
1838	-	-	7443	393	-	-		7438	316
1840	7494	40	-	-	7495	296		-	-
1841	7535	455	-	-	7536	402		-	-
1844	-	-	-	-	-	-		7688	370
1845	-	-	7846	344	-	-		7848	374
1849	-	-	-	-	-	-		8049	338
1850	8072	593	-	-	-	-		-	-
1851	-	-	-	-	8152	464		8151	175
1852	-	-	-	-	8204	462		8198	194
1853	-	-	-	-	8239	438		8237	193
								8238	210
1854	-	-	8274	496	-	-		-	-
1855	-	-	8300	517	8298	459		8299	228
1858	-	-	-	-	-	-		8412	237
1859	-	-	-	-	-	-		8451	240
1862	8577	628	8576	509	8581	498		-	-
1863	-	-	-	-	8596	411		8594	508
1864	-	-	-	-	8674	476		-	-
1865	-	-	-	-	8719	475		-	-
1867	-	-	8785	506	8787	492		-	-
1868	-	-	8812	481	-	-		-	-
1869	-	-	8820	110	-	-		-	-
1875	8943	20	8979	18	11872	678		-	-
Повіт Рік	Вінницький		Літинський		Могилів-Подільський			Ямпільський
	№ справи	Кілікість аркушів	№ справи	Кілікість аркушів	№ справи		Кілікість аркушів	№ справи	Кілікість аркушів
1877	-	-	-	-	-		-	12028	609
1878	12152	217	-	-	-		-
	12153	57
1880	-	-	12273	601	-		-	12272	304
1881	12295	926	12296	613
1886	9117	1064
1888	12391	1098	12390	819	-		-	-	-
1891	12490	1182	12491	990	-		-	-	-
1906	-	-	-	-	-		-	12669	210
1908	12710	40	-	-	-		-	-	-
1916	9316	176	9317	124	-		-	9319	133
1917	9326*	157	-	-	-		-	-	-

*       Підкреслені номери тих справ, які знаходяться не у 6-му Архівному столі, а в 1-му Розпорядчому з анотацією «Відомості про церкви і духовенство …. повіту». Вони хоч і не відносяться прямо до Клірових відомостей, але складені за тією ж структурою. 

Додаток №6. Список населених пунктів Жмеринського району відповідно

 до адміністративно-територіального поділу ХІХ – початку ХХ ст.

Вінницький повіт

1.       Браїлів

2.       Будьки

3.       Демидівка

4.       Жмеринка-Велика

5.       Жмеринка-Мала

6.       Жуківці

7.       Кам’яногірка (Дзялів)

8.       Кудіївці

9.       Леляки

10.  Людавка

11.  Могилівка

12.  Новоселиця

13.  Носківці

14.  Олександрівка

15.  Олексіївка

16.  Потоки

17.  Рижавка

18.  Сідаво

19.  Слобода-Носковецька

20.  Станіславчик

21.  Сьомаки

22.  Тартак

  

Літинський повіт

1.       Біликівці

2.       Дубова

3.       Зоринці(Слобода Почапинецька)

4.       Кармалюкове (Головчинці)

5.       Коростівці

6.       Курилівці

7.       Лисогірка

8.       Лопатинці

9.       Майдан-Головчинецький

10.  Мартинівка

11.  Межирів

12.  Петрані

13.  Почапинці

14.  Рів

15.  Рожепи

16.  Сербинівці

17.  Севернівка

18.  Слобода-Межирівська

19.  Слобода-Чернятинська

20.  Стодульці

21.  Токарівка

22.  Чернятин

  

Могилівський повіт

1.Кацмазів

Ямпільський повіт

1.     Вознівці

2.     Гута-Мовчанська

3.     Лука-Мовчанська

4.     Мовчани

5.     Тарасівка

6.     Телелинці

7.     Щученці

8.     Ярошенка